“Ще трохи, і мене візьмуть в консульство на півставки”

З першого до сімнадцятого березня тривала практика для студентів другого та третього курсу. Під керівництвом викладачів кафедри студенти та студентки взяли участь у масштабному опитуванні українців у шести польських містах: Любліні, Кракові, Познані, Варшаві, Ґданську і Вроцлаві.

І, звісно, вони поділились своїми враженнями від такої пригоди! Хочете більше дізнатись про роботу соціологів і соціологинь? Читайте далі 😉

“Я навчаюся на другому курсі спеціальності «соціологія» в УКУ і протягом десяти днів в Польщі проходила практику. Там ми опитували українців, які переїхали з певних причин. Насправді я довго вирішувала чи варто їхати, потім ще був ряд дрібних проблем, які треба було вирішити, але на даний момент я зовсім не шкодую, що тоді підняла свою п‘яту точку і поїхала допомагати соціології! (ух, як звучить)

це дуже крутий досвід, бо коли б ще я вивчила Люблін напам‘ять, пожила в гуртожитку, придумала стільки жартів про опитування та респондентів та вдосконалила вміння добиватися того, чого мені потрібно (а потрібно було 400 якісно заповнених анкет)?

результати дослідження шукайте восени на сайті нашої програми, а я поки буду намагатися зжитися з думкою про те, як швидко це все пролетіло.”

Саме так описує свій досвід практики в Любліні під керівництвом Мирослава Кащука другокурсниця Катя Бадан у своєму Instagram

Одногрупниця Каті, Оксана Буць, яка працювала в Кракові під керівництвом Дмитра Мироновича, відкрила в собі несподівані таланти:

“Хочете стати на консульський облік, змінити місце голосування, оформити новонароджену дитину?
Тепер я знаю, які документи вам для цього потрібні, де робити ксерокопії, фотографії, та в яку чергу ставати!
Ще трохи, і мене візьмуть в консульство на півставки. Можливість такої практики люб’язно надає Програма соціології УКУ”

Третьокурсниця Іра Радюк написала просто з потяга, який везе її з Ґданська, де вона працювала під керівництвом Віктора Сусака, таке:

“Мене аж трохи лякає що я дуже швидко звикла до Польщі. Не минуло і 10 днів, а я вже все знала де що можна купити, як вийти туди і туда, як доїхати електричкою в інше місто і тд.  Та й ці відчуття – не ходити на пари стільки часу, а ловити респондентів алл дей алл найт…Буде важко знову повернутись в режим зранку пари, в обід писати курсач ввечері робити іншу купу завдань.

Ну а ще, це класна можливість дізнатись більше про своїх одногрупників, так би мовити, випробувати їх в полі. Та і про викладачів теж :)”

Ангеліна Суейд, яка минулого року брала участь у схожому дослідженні в Парижі, а цього – працювала з Оксаною Міхеєвою в Познані, порівнює свої враження:

“Маючи досвід подібного дослідження в Парижі, я думала, що готова до будь-чого
Проте, як виявилось, це не зовсім так.
Бувають такі моменти, коли тобі на хвилинку здається, що у тебе нічого не вийде: нахамив респондент, занадто різко відмовили, «вилили» на тебе всю свою образу на Україну..
Але з часом приходить усвідомлення того, що саме такі моменти творять твій досвід спілкування з різними людьми і роблять тебе мудрішою” 

Processed with VSCO with m5 preset

Надя Свінтальська, яка під керівництвом Інги Козлової була у Варшаві, розповідає, що робота в полі неабияк відточує комунікативні навички:

“але то досвід крутий

бо просто шукати людей на вулиці, торгових центрах, вокзалах і нагло підходити з питаннями: “а може ви з України?”