10 цікавих фактів проекту «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі»

Першопублікація цього матеріалу зроблена на сайті УКУ і доступна за посиланням

Презентації дослідницького проекту та книги «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі», який виконала кафедра соціології ФСН Українського католицького університету  (керівник проекту Оксана Міхеєва) «відгриміли» не тільки у стінах УКУ чи в межах України, але і різних країнах Європи, за участі духовенства, політиків, викладачів, протягом серпня-вересня 2018. Єпархія святого Володимира Великого в Парижі на чолі із Вл. Борис (Ґудзяком), ініціювали це соціологічне дослідження, щоб допомогти українським державним інституціям, громадським організаціям і церквам осмислити міграційний феномен.

Перший етап дослідження базувався на анкетуванні 634 мігрантів “четвертої хвилі”, віком від 16 років, які мешкають у Парижі та Паризькому регіоні. Анкета, що складалася із 76 запитань, окреслила демографічні характеристики респондентів, їхню соціоекономічну ситуацію, рівень інтегрованості у французьке суспільство, зв’язки з Україною, громадську активність, рівень інституційної довіри, релігійні світогляд і практику тощо. Етап збору анкет тривав із 16 січня до 4 лютого 2018 р.

Ми вибрали 10 найцікавіших фактів із цього соціологічного дослідження:

1. Головними причинами мігрування респонденти визначили 3 елементи: економічний чинник (59,8 %); можливість до самореалізації (52,2 %); політична нестабільність (50,9 %).

2. Велика кількість мігрантів  і  мігранток  перебувають  у  Франції  нелегально (44,1 %). Дозвіл на тимчасове перебування (коротко- чи довготермінові візи) мають 31,7 % від опитаних мігрантів. Громадянство Франції мають 4,6 % від опитаних, а дозвіл на постійне проживання – 17,4 % від опитаних.

3. Трьох річний поріг майбутніх планів: перебуваючи у Франції до 3 років, мігранти ще очікують повернутися в Україну, сприймають власне перебування у Франції як тимчасове. Проте, якщо вони перебувають у Франції понад 3 роки, ця країна стає їхнім новим місцем постійного проживання.

4. 75,4 % від опитаних – це вихідці із західної України (46,1 % – Івано-Франківська, 19,3 % – Тернопільська, 9,9 % – Львівська області), 6,5 % з Чернівецької області, решта областей України представлені незначно.

5. Найвищий рівень довіри в опитаних мігрантів до рідних – як тих, що залишилися в Україні, так і тих, які перебувають у Франції. Після рідних у рівні довіри слідує Української Греко-Католицької Церкви. Проте, найнижчим рівнем довіри респонденти зазначили Посольство України у Франції.

6. З огляду на конфесійну структуру більшість опитаних (53 %) зарахували себе до УГКЦ. Другою за чисельністю (16 %) стала ідентифікація з Українською Православною Церквою Київського Патріархату. Третє місце посіла загальнохристиянська ідентифікація, яку обрало 7 % респондентів.

7. Вищу освіту мають 52 % від опитаних (вища освіта 42,9 % + базова вища освіта 8,1 %+ 1% кандидат, доктор наук), ще 6,4 % мають неповну вищу освіту. Близько чверті опитаних – середню спеціальну освіту (23,6 %). Повну середню освіту мають 13,6 % і неповну та базову середню – 3,5 %. За даними державної статистики на 2018 р. в Україні вищу освіту здобули 42,1 % від населення. Відповідно, бачимо, що кількість людей із вищою освітою в емігрантському середовищі є більшою, ніж в Україні.

8. Серед українських мігрантів і мігранток у Парижі в офіційно зареєстрованому шлюбі живуть 368 осіб (58,5%), з іншою особою без офіційної реєстрації живе 61 особа (9,7%), неодружені і ніколи не перебували у шлюбі 132 особи (21%), розлучені – 57 осіб (9,1%), удови / удівці – 11 осіб (1,7%).

9. Інтенсивність зустрічей з рідними дають наступний розподіл: 173 особи (28,5%) зазначають, що не бачаться із родичами, що залишились в Україні; 154 особи (25,4%) бачаться раз на декілька років; 120 осіб (19,8%) зустрічаються щороку, 159 осіб (26,2%) бачаться декілька разів на рік. При цьому респонденти віддають перевагу відеозв’язку через Skype, WhatsApp, Viber, Messenger.

10. За кожну анкету, заповнену в межах дослідження, з ґранту родини Сливоцьких перераховано 10 євро благодійним організаціям, які допомагають дітям-сиротам в Україні. Загальна сума підтримки становила 6340 євро.

Фактична актуальність  дослідження  була викликана практичною відсутністю вичерпної та уніфікованої офіційної статистичної інформації про українських мігрантів у країнах ЄС, розбіжностями в даних, які надають офіційні українські установи та міжнародні інституції, плутаниною у термінах і визначеннях феномену міграції. Тому всіх зацікавлених у більшій кількості інформації про дослідження «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі»запрошуємо до ознайомлення із друкованим виданням, або чекати моменту он-лайн публікації.