Пропозиція

Напрями досліджень:

  • Публічне здоров’я
  • Дослідження тимчасово переміщених осіб
  • Звичайні люди в незвичайних умовах
  • Вивчення міського простору
  • Локальні, регіональні та національні ідентичності в Україні
  • Історична пам’ять
  • Релігійність в Україні

Послуги:

  • Соціологічна діагностика та моніторинг роботи органів державної влади та місцевого самоврядування
  • Розробка, організація та виконання соціологічних досліджень;
  • Аналіз готових даних та написання на їх підставі аналітичного звіту;
  • Розробка тренінгів для різних аудиторій на підставі отриманих результатів дослідження;
  • Розробка рекомендацій та підготовка матеріалів для оприлюднення у медіа;
  • Data mining в аналізі великих масивів даних (з допомогою регресійного, кластерного, експлораторного факторного аналізу, а також з допомогою дерева рішень);
  • Організація та проведення маркетингових досліджень.

Лабораторія пропонує дослідження, що базуватимуться на одному чи на комбінації з перелічених методів дослідження:

Анкетування (адміністроване або обличчям-до-обличчя) – один з найпопулярніших кількісних методів дослідження, який передбачає заповнення запитальника різної довжини шляхом особистого контакту з респондентом. В залежності від мети проекту, опитування може проводитись за місцем проживання чи роботи респондента, у місці голосування чи надання певних послуг (магазин, лікарня тощо) тощо.

Особисті інтерв’ю та інші види опитувань, які передбачають використання тих чи інших технічних засобів комунікації (поштові, телефонні, Інтернет та скайп-інтерв’ю).

Експертні опитування – окремий вид дослідження, який передбачає визначення кола кваліфікованих спеціалістів-експертів у певних галузях і опитування з метою отримання глибинного знання чи оцінки стосовно зазначеної проблематики.

Глибинні інтерв’ю – розмова з респондентом, яка передбачає різний ступінь формалізації (структуровані, півсторуктуровані, наративні, діалогові інтерв’ю тощо) з метою якнайглибшого “занурення” у певне соціальне явище. Цей тип дослідження використовується, перш за все, для виявлення прямих чи прихованих мотиваційних аспектів поведінки респондентів, вивчення їхнього способу конструювання соціальної реальності, персональних очікувань, уявлень, цінностей, ідентичностей тощо.

Фокус-групові дискусії – метод дослідження, що передбачає обговорення соціальних проблем, окреслених дослідженням, у групі респондентів (від 8-10 учасників). Учасники фокус-групової дискусії обираються за певними встановленими критеріями (як-от вік, стать, сфера зайнятості, рівень прибутку, національність, політичні преференції тощо). Обговорення тематики відбувається на основні розробленого сценарію за участі ведучого-модератора, який ставить запитання і відповідає за створення умов для невимушеної дискусії між учасниками.

Спостереження – один з ключових методів в соціології, який з різною мірою втручання (авто-, включенне та відсторонене спостереження) дозволяє досліджувати особливості поведінки та взаємодії респондентів у незміненому та звичному їм соціальному середовищі. Розкриває діяльнісні аспекти поведінки респондентів. Часто використовується у маркетингових дослідженнях (нариклад, у методиці “таємний покупець”).

Експеримент – експериментальні методи дозволяють встановити причинний зв’язок між явищами, оскільки дослідник має змогу змінювати один чи декілька незалежних змінних, контролюючи значення інших факторів. В такий спосіб є змога перевірити вплив незалежних змінних на залежну. Фактично, експеримент є особливою формою планування дослідження, яка якісно відрізняється від експлораторного чи дескриптивного дослідження.

Проективні методики – інколи називають “психологічними Рентгенівськими променями”, які дозволяють побачити людину наскрізь. Вони працюють на емоційному та символічному рівнях, які найважче піддаються дослідженню. Їх використовують для виявлення не завжди свідомих бажань, почуттів та мотивацій через залучення стимулів, які можна вільно інтерпретувати. До проективних методів належать зображальні (колаж, методика bubbles, ментальна мапа, малюнок неіснуючої тварини тощо), асоціативні (як-от: незакінчені речення, вільні і спрямовані асоціації, техніки ранжування), розповідні та ігрові методики. Вони надають багатий та цікавий матеріал, який можна успішно використовувати для маркетингових чи політичних досліджень. Зазвичай подібні методи викликають інтерес респондентів завдяки своїй нестандартності і можливості проявити творчість; вони дозволяють уникнути соціальної бажаності, подолати бар’єри у спілкуванні та генерувати нові ідеї. Їх можна застосовувати як на початковій стадії проекту, так і для дослідження образів, установок, стереотипів і чутливих тем, про які люди не завжди готові говорити.

Контент- чи дискурс-аналіз будь-яких, аудіо, відео, чи текстуальних даних.